1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ЄСПЛ без Росії. Що буде зі скаргами України проти РФ?

16 вересня 2022 р.

Європейський суд з прав людини остаточно втратив юрисдикцію над діями російської влади. Експерти наразі не мають чіткої відповіді щодо того, як суд розглядатиме скарги України проти РФ, подані до 16 вересня.

https://p.dw.com/p/4Gto5
Європейський суд з прав людини у Страсбурзі
Європейський суд з прав людини у СтрасбурзіФото: Winfried Rothermel/picture alliance

З 16 вересня Російська Федерація офіційно припиняє бути договірною стороною Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Конвенція), яка є базовим документом Ради Європи (РЄ) і, зокрема, Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Хоча статутні органи РЄ ухвалили рішення виключити Росію зі складу організації через війну проти України ще 16 березня, Москва протягом шести місяців після виключення продовжувала залишатися стороною Конвенції, а отже її норми були обов'язковими до виконання російською владою.

Але після завершення шестимісячного перехідного періоду РФ більше не зобов'язана дотримуватися положень Конвенції і нести відповідальність за їх порушення. "Надзвичайно прикро, що (…) Росія продовжує свою подальшу ізоляцію від демократичного світу і позбавляє понад 140 мільйонів російських громадян захисту Конвенції", - наголосила генеральна секретарка РЄ Марія Пейчинович-Бурич.

Читайте також: Перший вирок військовому РФ за вбивство в Україні - репортаж із зали суду

Проте оскаржувати дії держави, яка порушує основні права людини, можуть не лише громадяни, а й інші країни. Яка ж доля очікує тепер заяви, які Україна подала проти Росії до 16 вересня 2022 року, DW розпитала експертів.

П’ять скарг Ukraine vs Russia

Наразі на різних стадіях розгляду у ЄСПЛ перебуває п'ять міждержавних справ "Україна проти Росії". Зокрема, йдеться про так звану "Кримську справу", у якій вже очікується рішення по суті, та спільна заява України та Нідерландів щодо порушення прав людини на окупованих територіях Донбасу, включно зі справою про збиття малайзійського літака рейсу МН-17. Крім того, це - заява, у якій Росія називається причетною до цілеспрямованих убивств політичних опонентів, і справа про захоплення українських моряків та суден у Керченській протоці у 2018 році.

Останню, п'яту скаргу проти Росії українська сторона направила до ЄСПЛ наприкінці червня цього року. У ній Київ обвинувачує російську владу у порушеннях Конвенції, спричинених незаконним вторгненням на суверенну територію України. Як повідомило міністерство юстиції України, ця скарга стосується кричущих порушень прав людини на першому етапі війни і охоплює події від початку російського вторгнення вранці 24 лютого до фактичного виведення сухопутних військ РФ з околиць Києва та інших міст на півночі 7 квітня 2022 року.

"Все у руках Суду"

Хоча у РЄ нагадують, що "Росія зобов'язана імплементувати всі рішення ЄСПЛ, які стосуються подій, котрі трапилися до 16 вересня 2022 року", проте правники стверджують, що ситуація з міждержавними заявами України проти Росії виглядає дещо складніше і має багато нюансів. "Росія, звичайно, не братиме участі у процедурі розгляду справ, суддя, обраний від РФ, також не буде присутній на засіданнях, хоча повинен згідно з Конвенцією, тому процедурних проблем дуже багато", - пояснив DW професор Ліверпульського університету в Англії Костянтин Дегтярьов, який спеціалізується на законодавстві у сфері захситу прав людини. При цьому експерт наголошує, що рішення цих проблем знаходиться у руках самого Суду.

Читайте також: РФ скоїла в Україні понад 40 тисяч воєнних злочинів - Офіс президента

"ЄСПЛ сам має вирішити, що загалом робити із скаргами проти Росії, які вже перебувають у провадженні. Від 16 березня суд мав час, щоб це все пояснити, але поки що його рішення не було оприлюднене. Можливо, це буде компроміс, який судді узгодять між собою в останню хвилину", - припускає Дегтярьов. На його думку, загалом питання розгляду справ проти Росії після її виходу з Конвенції "складне як з точки зору його наслідків для суду, жертв порушень прав людини, так і для Ради Європи в цілому".

"Суд розгляне справи проти РФ, хоча це буде складно і довго"

Дослідниця з Рурського університету, експертка з питань міждержавних позовів у ЄСПЛ Ізабелла Рісіні (Isabella Risinі) переконана, що міждержавні справи щодо Росії "будуть розглянуті Судом, навіть якщо це буде важко зробити і займе багато часу". "Я гадаю, що правосуддя має здійснитися, справи не можуть просто десь подітися, вони повинні бути розглянуті", - переконана Рісіні.

Ізабелла Рісні
Ізабелла РісніФото: Anatoli Oskin/Uni Augsburg

Ніхто не сподівається на те, що у разі, якщо ЄСПЛ таки ухвалить рішення у справах "Україна проти Росії", вони будуть виконуватися. Адже у травні Держдума РФ у першому читанні ухвалила поправки, згідно з якими рішення ЄСПЛ, винесені після 16 березня 2022 року, виконанню в Росії не підлягають. Саме тому рішення про те, як вести подальший розгляд наявних заяв проти РФ, є також і політичним, вважає Рісіні.

На її думку, притягнути Росію до відповідальності важливо "з огляду на історичну перспективу". "Через 50 років Путіна вже не буде, і ми повинні обирати, чи залишатися нам на правильному боці історії, документуючи ті звірства, які вчиняються в Україні", - наголосила експертка.

"За що Путін убив мого сина?" - жителі Балаклії про окупацію